Розділ 5

223.12.25 | 10:52

Надовго запала ніякова тиша і Томас неодноразово замислювався над тим щоб встати і піти. В якийсь момент йому навіть здалося, що канцлер Андерсон помер. Що перед ним застигле мертве тіло, з немов скляними очима.

Але груди чоловіка піднімалися і опускалися після кожного подиху поки він сидів вдивляючись у стіну.

Томас відчув, що насправді йому дійсно шкода його. І він більше не міг залишатися незворушним.

– Я також хочу повернути його, – сказав Томас.

Це було щирою правдою. Але він розумів, що це неможливо.

Здавалося що канцлер забув про присутність Томаса. Він повернув голову на голос хлопчика.

– Я… Я вибачаюся, – затнувся він, посуваючись до столу. – Ти щось сказав?

– Я сказав що також хочу, щоб все знову стало нормальним, – відповів Томас – Таким як було ще до мого існування. Але сумніваюся що це коли-небудь станеться. Правда?

– Це можливо, Томасе, – очі чоловіка загорілися. – Я знаю, світ в жахливому стані, але якщо вийде знайти ліки… Погода з часом нормалізується – це вже відбувається. Кранки  вимруть. Наші розвідники повідомили, що вони почали шкодити один одному. Тих хто все ще здоровий багато. Тих хто може відновити цей світ щойно ми будемо впевнені що вони не підхопили цю смертельну хворобу.

Він задивився на Томаса ніби той може підказати йому що казати далі. А Томас і гадки не мав.

– Знаєш, як…. як називається наше товариство? – поцікавився канцлер.

Томас знизав плечима.

– Нуу… пару хвилин тому ви сказали слово: БЕЗУМ. І на формах охоронців я його помітив. Це що, справді назва цього закладу?

Канцлер Андерсон кивнув

Деяким людям це не подобається, але у цьому є сенс. Це повністю пояснює все що ми тут робимо.

– Любою ціною – вимовив Томас, повторюючи раніше сказані канцлером слова, хоча і не був впевненим що правильно все зрозумів.

– Любою ціною – кивнув чоловік. – Точно.

Тепер його очі горіли.

– БЕЗУМ — це Безпрецедентний експеримент: зона ураження мозку. Ми хочемо щоб наше ім’я нагадувало людям чому ми існуємо, чого плануємо досягти, і як прийшли до цього.

Він зупинився, щось обмірковуючи.

– Якщо чесно, я думаю що світ сам відновиться. Наша мета – зберегти людство. А інакше, який у цьому сенс?

Канцлер Андерсон уважно поглянув на Томаса, чекаючи що той відповість. Але у Томаса так сильно боліла голова, що він ледве зрозумів половину того що сказав чоловік. Його дійсно налякали слова “зона ураження”. Що це могло означати? Звучить навіть гірше за теперішні події. Це катастрофа.

Томас завжди вважав, якби у нього була можливість, він би задав цим людям мільйон запитань. А зараз їх стало ще більше. Здавалося що запитання більше не мали значення. Він був замореним, розлюченим і збентеженим. Все чого йому хотілося — повернутися до своєї кімнати. Побути на самоті.

– Наступні декілька років, ми будемо дуже зайняті,– продовжував канцлер Андерсон. – Ми зібрали декілька дітей що вижили, як ти, і нарешті ми здається готові почати роботу. Ми проводимо усе більше і більше досліджень, аби зрозуміти хто з об’єк… хто з учнів досягне кінця. Я раджу тобі докласти всі зусилля щоб зробити це. Імунітет до Спалаху дає тобі перевагу, але тобі знадобиться не тільки здоров’я, щоб досягти успіху. У нас є бездоганні структури, біомеханічні лабораторії щоб збудувати… створити чудо. І все це приведе до дослідження зони ураження. Ми виявимо речовину, що сприяє імунітету і створимо ліки. Я впевнений.

Він зупинився. Його обличчя світилося захопленням. Томас усе ще сидів, з усіх сил намагаючись бути спокійним. Андерсон трохи налякав його.

Здається канцлер зрозумів що захопився і зайшов задалеко. Він зітхнув:

– Ну, гадаю, що на сьогодні досить. Ти дорослішаєш, Томасе, і твої тестування показують найкращі результати. Томасе ми дуже розраховуємо на тебе і думаю нам дуже важливо було зустрітися віч на віч. Я сподіваюся, що в майбутньому таких зустрічей буде більше. А тобі залишається сподіватися на більшу свободу і важливішу роль у БЕЗУМі. Тебе це влаштовує?

Томас кивнув перш ніж встиг зупинити себе. Тому що, так його це влаштовувало. Але іноді він почувався наче у в’язниці, він хоті вирватися. Легко і просто. Можливо для нього уже прокладена стежинка.

– Можна ще дещо запитати? – видихнув він, не в змозі викинути ті жахливі слова з голови. Зона ураження.

– Звичайно.

– Що означає… «зона ураження»?

Почувши це Андерсон навіть посміхнувся.

– А, пробач. Я гадав, що ти знаєш. Так ми називаємо мозок — місце якому Спалах завдає найбільше шкоди. Це те що в кінці погубить всіх що можуть заразитися. Це те з чим ми боремося. Це неначе поле битви для БЕЗУМу. Зона ураження.

Томас майже нічогісінько не зрозумів. Але чомусь ця відповідь заспокоїла його.

– Отже домовилися? – запитав Канцлер Андерсон. – Ти готовий зіграти роль у важливих речах?

Томас кивнув.

Канцлер декілька разів торкнувся монітору.

– Чудово. Тепер вертайся до себе в кімнату і трохи відпочинь. Попереду грандіозні часи

Томас захвилювався. Миттєво йому стало соромно, адже він нічого не зрозумів.

***

Томас не міг опанувати себе коли та ж сама жінка привела його назад до кімнати. Вона вже хотіла закривати двері, але він притримав їх рукою.

– Е-е-е-е… вибачте. – випалив він, – можна одне питання?

Іскра сумніву промайнула її обличчям.

– Не думаю що це хороша ідея. Це… це все…це все справді дуже секретно. Мені шкода.

Її щоки запалали.

– Але… – Томас підшукував необхідні слова, правильне питання. – Той чоловік… Канцлер Андерсон, він щось казав про грандіозні часи попереду. Тут багато таких як я? Вони всі діти? Коли я нарешті зустрінуся з ними? — він ненавидів те, що наважився на це сподіватися. – Наприклад дівчина. Моя сусідка… Тереза… я з нею колись зустрінуся?

Жінка співчутливо поглянула на нього. Вона кивнула.

– Є багато інших, але зараз важливо що у тебе чудові результати тестів. Отже зустріч з іншими не так далеко. Думаю, тобі дійсно самотньо. Мені справді дуже шкода тебе. Можливо тобі стане легше якщо ти будеш знати, що усі знаходяться в таких самих умовах. Скоро все налагодиться. Я обіцяю. — вона знову спробувала закрити двері, але Томас зупинив її.

– Скільки? – запитав він, зніяковівши від того як розпачливо це прозвучало. – Скільки я ще буду на самоті?

–Ну…

Вона зітхнула.

– Я вже сказала. Недовго. Думаю рік.

Томас ледве встиг прибрати руку перш ніж вона зачинила двері. Він побіг і кинувся в ліжко, стримуючи сльози.

Рік.

 

 

 

Позначки

34 Відповісти на “Розділ 5”

  1. If some one needs expert view about running a blog after that i recommend him/her to visit this weblog, Keep up the fastidious work. Viva Aluin Airel

  2. Pretty section of content. I just stumbled upon your site and in accession capital to assert that I acquire in fact enjoyed account your blog posts. Anyway I will be subscribing to your augment and even I achievement you access consistently rapidly. Cynthie Ethe Ulrica

  3. A U. S. official told Reuters that the Commerce Department will take action before President Trump leaves office on the 20th. Nisse Falito Hennessey

  4. I am actually grateful to the holder of this website who has shared this impressive paragraph at at this time. Elyse Sidney Madian Zaneta Adair Yasmine

  5. I just got multicolor tie dye singlet and leggings on my trip to Byron Bay, can’t wait to wear them with my crazy boots! Love your shoes here as well!!This ring is absolutely dreamy!Juliazolkiewska@hotmail.com Cristionna Rafferty Lindsy

  6. You have made some really good points there. I checked on the web for more information about the issue and found most people will go along with your views on this site. Trish Harland Romelda

  7. Great article and the post is really informative. I think this information will really help those employers out there. It will be good for them to learn more about on how to find an effective and efficient Virtual Assistant. Thanks for sharing this. Lucy Zaccaria Dyana

  8. Nice post. I learn something new and challenging on websites I stumbleupon on a daily basis. It will always be interesting to read articles from other authors and use a little something from their websites. Kaleena Roland Terrell

  9. I really like it when people get together and share views. Great blog, keep it up! Friederike Mandel Almena

  10. fantastic points altogether, you simply received a logo new reader. What may you suggest in regards to your publish that you just made some days ago?Any positive? Kesley Levon Steel

  11. My spouse and I stumbled over here from a different website and thought I might as well check things out. I like what I see so i am just following you. Look forward to checking out your web page repeatedly. Nathalia Rory Mroz

  12. Wow, this piece of writing is pleasant, my younger sister is analyzing these kinds of things, thus I am going to tell her. Concordia Reg Narda

  13. Do you have a spam problem on this site; I also am a blogger, and I was curious about your situation; we have developed some nice procedures and we are looking to trade solutions with other folks, please shoot me an email if interested.| Charmane Georgy Foushee

  14. I visited various web sites except the audio quality for audio songs existing at this web site is truly superb. Shelby Jessee Grochow

  15. You, my pal, ROCK! I found exactly the information I already searched all over the place and just could not locate it. What a perfect web-site. Gabi Urson Colline

  16. Thanks for a great post! The Calm Tree Bungalow sounds so peaceful and relaxing. Sorry about the noise, but hope the beauty outweighed the sound! Gretal Walton Gotthard

  17. Thanks for ones marvelous posting! I really enjoyed reading it, you might be a great author. I will make certain to bookmark your blog and definitely will come back in the future. I want to encourage you to definitely continue your great posts, have a nice holiday weekend!| Elinor Westbrook Jacquette

  18. Good post, Artur. I plan on visiting Latvia next month with the British Guild of Travel Writers. Maybe see you around? Tracie Salim Madaras

  19. I learn lot things about parrot training . Nice session . I want more like this. Faydra Cornelius Sparhawk

  20. check below, are some completely unrelated web-sites to ours, however, they are most trustworthy sources that we use Gayle Lion Dustin

  21. Mijn moeder of schoonmoeder zijn allebei alleen door de corona zien we elkaar weinig maar door deze mooie theesetje zullen ze vaak aan mijn denken!! Ilsa Griffith Sutton

  22. Have you ever considered about including a little bit more than just your articles? Magdalen Calvin Cattier

  23. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. In luctus felis ut augue, sit amet tincidunt enim dictum. Ut pharetra, nibh sit amet porttitor tincidunt, erat eros mattis magna, a luctus ante arcu. Gertruda Iorgo Killarney

  24. Спасибо за исчерпывающую информацию, а мы вот в наш магазин такие держатели ценников купили в этом сезоне. Цена и качество нас устраивает.

Коментарі закриті.