224.3.12 | 7:30
Кожного ранку у його двері стукали. Він звик до цього. Це ставалося в один і той же час. Але люди приходили різні. Все ж таки, він знав кого чекав найбільше. Найкращого доктора, якого він так давно зустрів. Дуже давно. Це була жінка, що два місяці назад відвела його до канцлера. На жаль, частіше за все, приходила не вона.
Але сьогодні, коли він відчинив двері, перед ним стояла саме ця жінка.
— Доктор Пейдж, — зрадів хлопець. Він і гадки не мав чому так сильно любив її. Вона його заспокоювала. — Здрастуйте!
— Привіт, Томасе. Вгадай, що? Продовжити читання “Розділ 6”