230.03.13 | 14:36
Томас сидів у кімнаті спостереження за командним столом, вдивляючись у ряд моніторів. Він почувався трохи краще, ніж протягом минулих місяців. Але це ні про що не свідчило. Принаймні, він не сумнівався, чи робити наступний ковток повітря, і не бажав, аби якась загадкова хвороба звалила його мертвим. Він вже давно не почувався… нормально. А сьогодні він почувався саме так.
Якщо, він не відставав від нормального розкладу занять, дослідів, перевірок та всього подібного, доктор Пейдж, дозволяла йому спостерігати за друзями. Лабіринт вже був завершений і у нього не було робочих днів, тож він мав додатковий вільний час. І незважаючи на те, що він знав, що вони спостерігають як він сидить там, це було єдине місце, куди він справді хотів. Продовжити читання “Розділ 36”