231.05.05 | 7:47
— Д… сімнадцять… — примовляв Арис оглядаючи кімнати повз які вони прибігли. Він показав пальцем — Ось!!!
Томасу здавалося, що того дня, всі інші, взяли на себе більше ініціативи, тож він підійшов до дверей і притиснувся вухом, до гладкої поверхні. Хлопець сподівався, що не почує ні звуку. Що заражені сплять, або мертві.
— Щось почув? — поцікавилася Тереза. Продовжити читання “Розділ 51”