Меморандум БЕЗУМУ
Дата: 232.1.1
Час: 3.12
Кому: Раді лідерів
Від кого: Канцлер Ава Пейдж
Тема: Причини
Я хочу коротко подякувати всім співробітникам БЕЗУМу. Пройшло вже десять років, але наші пред-випробування нарешті завершилися. Ви добре навчили обраних об’єктів і тепер, ми готові почати, те, що як ми завжди знали буде найважливішим — останні дні Випробування Лабіринтом.
Томас та Рейчел були повністю підготованими. Без кожного з вас, усе до цієї миті — їх відправки до лабіринту — було б неможливим без кожного з вас. Нам знадобилося багато часу, ретельного планування та уваги, щоб добитися нашого теперішнього результату. Дякую вам за таку важку роботу, яку ви виконали не покладаючи рук за останнє десятиліття, а особливо, за останні два роки.
Ми ніколи не знали, хто стане нашими останніми кандидатами і тепер ми з радістю можемо пишатися Терезою та Арисом і їх відданістю нашій меті. Друга фаза вже не за горами, і я вірю, що наше майбутнє буде світлим, як ніколи.
Іще раз дякую.
Меморандум БЕЗУМу
Дата: 232.1.1
Час: 2.01
Кому: Усі співробітники
Від кого: Тереза Агнес
Тема: Останнє слово
Щойно, я попрощалася з Томасом, і зараз він у Глейді, живий і здоровий. Завтра прийде моя черга. Доктор Пейдж попросила мене написати останню записку всім, поділитися своїми думками. Я зроблю це з великим задоволенням.
Я вважаю, що це правильно — не чіпати пам’ять у нас з Арисом. У кожній групі має бути хтось, хто може спілкуватися з вами, щоб ви створювали плани наступних етапів Випробувань. Ми з Арисом зможемо усе направити у потрібне русло.
Я обіцяю тримати свою роль у таємниці. Я з усіх сил старатимуся поводитися, як рівна їм, і, що я не буду впливати на їх рішення.
Я з БЕЗУМом вже більше десяти років — більшу частину мого життя. Я ледве можу згадати, що було до цього. Більшість людей на планеті вирішили б що мені дуже повезло, адже я жила у комфорті. У мене був чистий одяг, тепло, безпека, їжа. Я вдячна за те, що дав мені БЕЗУМ. Я вдячна за усіх друзів, яких я завела, друзів — найкращих людей у світі. Я би ніколи на це не пішла, якби не вірила у те, що колись вони зрозуміють мене та подякують. Я вдячна за все, що я вивчила, за те, як розвивалася, за весь досвід, що зробив мене такою, якою я є. Я вдячна за те, що жива.
Я хочу, щоб усі зрозуміли, що я вірю у те, що робить БЕЗУМ.
Перед тим, як зайти до Ящику, я збираюся написати на руці три слова, і сподіваюся, що це просте повідомлення запалить іскру у душах Глейдерів, що побачать його. Нагадає їм, навіть на підсвідомості, за що ми боремося. Це фраза, яку я побачила дуже давно в холодну, темну ніч, коли за мною були ями скажених кранків. Фраза, у яку я повірила усім серцем незважаючи на всі жахи.
Я гадаю, ви знаєте, що це за фраза.